hotline
 kor

Новини та повідомлення


У Вищій раді юстиції обговорили проблемні питання очищення судової влади

11.02.2015

РЈ Вищій раді юстиції відбулася зустріч членів Тимчасової спеціальної РєРѕРјС–СЃС–С— Р· перевірки СЃСѓРґРґС–РІ СЃСѓРґС–РІ загальної юрисдикції Р· експертами Р· питань люстрації, С‰Рѕ прибули РІ Україну РЅР° запрошення РџСЂРѕРµРєС‚Сѓ Агентства РЎРЁРђ Р· міжнародного розвитку (USAID) «РЎРїСЂР°РІРµРґР»РёРІРµ правосуддя» та Фундації «Р’ідкритий діалог». Учасники обговорили актуальні питання діяльності Тимчасової спеціальної РєРѕРјС–СЃС–С— Р· перевірки СЃСѓРґРґС–РІ СЃСѓРґС–РІ загальної юрисдикції, створеної РїСЂРё Вищій раді юстиції для перевірки СЃСѓРґРґС–РІ, СЏРєС– виносили рішення РїС–Рґ час масових акцій протесту 2013-2014 СЂРѕРєС–РІ. Йшлося також РїСЂРѕ необхідність удосконалення законодавства, що регулює питання очищення СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади РІ Україні РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ європейських стандартів, зокрема, викладених Сѓ проміжному РІРёСЃРЅРѕРІРєСѓ Венеціанської РљРѕРјС–СЃС–С— щодо Закону України «РџСЂРѕ очищення влади» РІС–Рґ 12-13 РіСЂСѓРґРЅСЏ 2014 СЂРѕРєСѓ.

photo

РЇРє наголосив РїС–Рґ час зустрічі Голова РўРЎРљ Володимир РњРѕР№СЃРёРє, РґРІР° люстраційні закони, ухвалені РІ Україні – «РџСЂРѕ очищення влади» та «РџСЂРѕ відновлення РґРѕРІС–СЂРё РґРѕ СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади РІ Україні» РїРѕ-СЂС–Р·РЅРѕРјСѓ регулюють питання відповідальності СЃСѓРґРґС–РІ: «Р—акон «РџСЂРѕ очищення влади» передбачає відповідальність СЃСѓРґРґС–РІ, незалежно РІС–Рґ того, чи винен СЃСѓРґРґСЏ, РґСЂСѓРіРёР№ закон  вимагає РІС–Рґ РўРЎРљ Р·Р° ті самі рішення СЃСѓРґС–РІ встановити,  чи вчинив СЃСѓРґРґСЏ РґС–С—, несумісні Р· РїСЂРёСЃСЏРіРѕСЋ СЃСѓРґРґС–».

Голова РўРЎРљ нагадав, що Сѓ Верховній Раді України зареєстровано РїСЂРѕРµРєС‚ Закону України «РџСЂРѕ внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму відновлення РґРѕРІС–СЂРё РґРѕ СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади» (внесений народними депутатами України Рћ. РЎРёСЂРѕС—Рґ та Р’. Чумаком), СЏРєРёРј пропонується закріпити повноваження люстраційної перевірки СѓСЃС–С… СЃСѓРґРґС–РІ виключно Р·Р° РўРЎРљ, продовживши С—С— роботу РґРѕ трьох СЂРѕРєС–РІ; СЏРєС–СЃРЅРѕ змінити склад РљРѕРјС–СЃС–С—, передбачивши більшість СЃСѓРґРґС–РІ Сѓ С—С— складі.

Р’. РњРѕР№СЃРёРє  наголосив, що наразі РІ Україні триває процес активного обговорення необхідних Р·РјС–РЅ РґРѕ законодавства РїСЂРѕ очищення влади Р·Р° участю РљРѕРјС–СЃС–С—, Міністерства юстиції України, народних депутатів України, представників Венеціанської РєРѕРјС–СЃС–С—, міжнародних експертів, РґРѕ СЏРєРѕРіРѕ долучилися С– Проект Агентства РЎРЁРђ Р· міжнародного розвитку (USAID) «РЎРїСЂР°РІРµРґР»РёРІРµ правосуддя» та Фундація «Р’ідкритий діалог».

 

РџР РЇРњРђ РњРћР’Рђ.

photo

Павел  Жачек, експерт, засновник С– перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів:

- Дуже радий, що маю нагоду розповісти РїСЂРѕ чеський РґРѕСЃРІС–Рґ очищення влади. РЈ листопаді 1989 СЂРѕРєСѓ, після Оксамитової революції, Чехія першою серед посткомуністичних країн розпочала процес люстрації. Лише РґРІР° СЂРѕРєРё потому РјРё змогли прийняти остаточний закон щодо люстрації С– процес було впорядковано. РЈ той час став публічним великий масив інформації служб безпеки, що одночасно Р±СѓРІ С– підставою для політичних маніпуляцій. Ще РѕРґРЅРёРј проблемним питанням Р· точки Р·РѕСЂСѓ  СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС–шнього РґРЅСЏ було доручення проведення люстрації Міністерству внутрішніх справ Чехословаччини.  Р’ комуністичній країні це міністерство керувало роботою спецслужб С– архівів, С– коли були розпочаті РЅРѕРІС– процедури так званої «С–сторичної люстрації», стало очевидним, що доручати цю роботу тому Р¶ органу було недоречним.

Закон тоді також визначив певні посади, які підпадали під люстрацію: це були керівники державних органів, банків, великих державних підприємств.

Зараз у країні лише дві установи займаються питаннями люстрації: це чеський Інститут тоталітарних режимів та архіви. Законодавство визначає, що жодна людина, яка або працювала в органах безпеки з 1948 по 1989 роки, або таємно співпрацювала із цими органами, вчилася чи викладала у навчальних закладах державної безпеки, не могла в майбутньому обіймати керівні посади в державних установах, освітніх закладах, великих державних компаніях. За законом люстрації також підлягали судді, помічники суддів, державні прокурори, нотаріуси і кандидати на ці посади.

РњРё зіткнулися С–Р· великою кількістю проблем Сѓ 1991-1992 роках. Але РјРё зробили перший РєСЂРѕРє, Сѓ С…РѕРґС– СЏРєРѕРіРѕ замінили РЅР° посадах одномоментно дуже багатьох людей РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ переліку, визначеного РІ законі. Це Р±СѓРІ найважчий РєСЂРѕРє. Але такі РїС–РґС…РѕРґРё тепер, через 20 СЂРѕРєС–РІ, стали частиною системи, С– перевірки проводяться РІ звичайному режимі. Ухвалений Сѓ 1991 році закон, що стосувався очищення поліції, вже РЅРµ містив терміна «Р»СЋСЃС‚рація». Політичні опоненти цього закону маніпулювали тим, що термін «Р»СЋСЃС‚рація» застосовувався РґРѕ процесу, що використовувався РІ таємній поліції комуністичного режиму. Таким чином, закон в„– 451/91 назвали: «РџРµРІРЅС– СѓРјРѕРІРё прийняття РЅР° роботу співробітників РІ органи державної влади…». Ці РґРёСЃРєСѓСЃС–С— щодо вживання термінології Сѓ нас справили певний вплив С– РЅР° РїРѕРґС–Р±РЅС– процеси РІ інших країнах РЎС…С–РґРЅРѕС— Європи, Р±Рѕ Р№ Сѓ вашому законодавстві вживається термін «РѕС‡РёС‰РµРЅРЅСЏ влади». Деякі РѕСЃРѕР±Рё, СЏРєС– Р·Р° законом РїРѕРІРёРЅРЅС– були піти Р·С– СЃРІРѕС—С… посад позивалися РґРѕ СЃСѓРґСѓ. Але це РЅРµ означало, що ті, хто виграли справи, були автоматично поновлені РЅР° посадах.

photo

Роман Давид, професор політології, викладач факультету соціології та соціальної політики університету Лінган (Гонконг), автор РєРЅРёРіРё «Р›СЋСЃС‚рація та правосуддя Сѓ перехідний період. Кадрові системи Чехії, Угорщини та Польщі».

-         РќР° РјРѕСЋ РґСѓРјРєСѓ, РѕСЃРЅРѕРІРЅРµ СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– – це питання відповідності законів «РџСЂРѕ очищення влади» С– «РџСЂРѕ відновлення РґРѕРІС–СЂРё РґРѕ СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади РІ Україні» європейським нормам С– стандартам. Роль РљРѕРјС–СЃС–С— РІ процесі оцінки цього законодавства має три РІРёРјС–СЂРё: розгляд справ С– прийняття рішень, участь Сѓ слуханнях Сѓ Конституційному СЃСѓРґС– щодо цього законодавства С– впровадження цього законодавства. Саме  РљРѕРјС–СЃС–СЏ має стежити Р·Р° тим, щоб це відбувалося РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ європейських стандартів, джерелами СЏРєРёС… С” Європейська Конвенція РїСЂРѕ захист прав людини С– основоположних СЃРІРѕР±РѕРґ,  практика Європейського СЃСѓРґСѓ Р· прав людини, Р° також РІРёСЃРЅРѕРІРєРё таких політичних інституцій СЏРє Венеціанська РєРѕРјС–СЃС–СЏ.

Гадаю, що Сѓ вашій повсякденній роботі, коли треба тлумачити положення Закону «РџСЂРѕ відновлення РґРѕРІС–СЂРё РґРѕ СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади РІ Україні», РІРё маєте керуватися документами вищої ваги С– вищого європейського СЂС–РІРЅСЏ. Думаю, що, СЏРє Сѓ держави, РІ України С” певні Р·РѕР±РѕРІ’язання щодо впровадження європейських стандартів. Це стосується РІРёСЃРЅРѕРІРєС–РІ Європейського СЃСѓРґСѓ Р· прав людини Сѓ світлі рішення «Р’олков проти України», РѕРґРёРЅ С–Р· постулатів СЏРєРѕРіРѕ вимагає проведення СЃСѓРґРѕРІРѕС— реформи. Прописані Сѓ Конвенції принципи стосуються недискримінації, приватності та особливого РїРѕСЂСЏРґРєСѓ звільнення СЃСѓРґРґС–РІ Р· посад. РћСЃРЅРѕРІРЅС– положення Європейської конвенції Р· прав людини, особливо коли РІРѕРЅРё застосовуються РїС–Рґ час впровадження люстраційних законів,  ставлять запитання: чи певні заходи мають бути вжиті для збереження демократичного суспільства, чи С” РІРѕРЅРё адекватними С– СЃРїС–РІРјС–СЂРЅРёРјРё? Р† РјРё бачимо, що ЄСПЛ РїРѕ-СЂС–Р·РЅРѕРјСѓ оцінює необхідність захищати демократію РІ СЂС–Р·РЅРёС… країнах. Р–РѕРґРЅР° інституція РЅРµ може примусити країну діяти РІ СЂРѕР·СЂС–Р· С–Р· верховенством права, С– слід брати цей принцип РґРѕ уваги, аби Сѓ СЃРІРѕС—Р№ власній країні захистити демократичні процеси.

photo

Яцек Р’РёРіРѕРґР°, РїСЂРѕРєСѓСЂРѕСЂ відділу перевірок РљРѕРјС–СЃС–С— Р· розслідування злочинів проти польського народу Інституту національної пам’яті Польщі:

-         РўРµ, що РјРё розуміємо РїС–Рґ поняттям «Р»СЋСЃС‚рація» РЅРµ РїРѕРІРЅРѕСЋ РјС–СЂРѕСЋ відповідає тому, СЏРє розуміють цей термін РІ Україні. Ознайомившись С–Р· Законом «РџСЂРѕ очищення влади», СЏ бачу, що Р№РѕРіРѕ РґС–СЋ можна розглядати Р·Р° трьома напрямами. Перший РІРёРјС–СЂ люстрації – це так звана історична люстрація, що вивчає С– досліджує Р·РІ’СЏР·РєРё державних посадовців С–Р· колишніми службами безпеки. Другий сегмент цього закону СЏ Р± назвав терміном «РІРµСЂРёС„ікація» – «РїРµСЂРµРІС–СЂРєР°». Це перевірка, власне, придатності державних службовців СЏРєС–СЃРЅРѕ виконувати СЃРІРѕС— функції С– служити інтересам РЅРѕРІРѕС— демократичної держави РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ критеріїв СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРѕС— незалежності, політичної незалежності, неучасті РІ корупційних РґС–СЏС…. Р† третій важливий елемент, РїРѕРІ'язаний С–Р· попередніми, СЏРєРѕРјСѓ РјРё дали колегіальну назву – це «РґРµСЏРЅСѓРєРѕРІРёС‡РµР·Р°С†С–СЏ». 

У Польщі перевірка була направлена на дві групи державних службовців: прокурорів та колишніх функціонерів служби безпеки. Було застосовано дуже простий механізм: ухвалено закон, за яким усіх прокурорів звільнили. Закон 1990 року визначав конкретний строк, до якого Генеральний прокурор повинен був прийняти людей на посади. За цим законом вдалося звільнити зі складу прокуратури 10% складу.

РўРѕРјСѓ СЏ Р±Рё пропонував Україні розглянути можливість врахування  РїРѕР»СЊСЃСЊРєРѕРіРѕ РґРѕСЃРІС–РґСѓ С–, наприклад, звільнити Р·Р° РЅРѕРІРёРј законом СѓСЃС–С… СЃСѓРґРґС–РІ Р· посад, надавши С—Рј можливість бути Р·РЅРѕРІСѓ призначеними та визначити РІ документі термін, РґРѕ СЏРєРѕРіРѕ президент мав Р±Рё призначити СЃСѓРґРґС–РІ РЅР° посади. РўРёС… СЃСѓРґРґС–РІ, СЏРєС– РЅРµ отримають позитивного РІРёСЃРЅРѕРІРєСѓ щодо СЃРІРѕРіРѕ прийняття РЅР° посаду, відправити Сѓ відставку Р· отриманням фінансового забезпечення РґРѕ досягнення пенсійного РІС–РєСѓ. Такий РєСЂРѕРє Польща здійснила нещодавно щодо РїСЂРѕРєСѓСЂРѕСЂС–РІ Сѓ Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· ліквідацією державної прокуратури. РўС–, що РЅРµ були прийняті РґРѕ РЅРѕРІРѕС— Генеральної прокуратури мали можливість піти РЅР° нижчі посади С–Р· збереженням забезпечення або Р¶ піти  Сѓ відставку Р·С– 100% забезпеченням РґРѕ досягнення пенсійного РІС–РєСѓ.  Р¦Рµ РІС–РґРїРѕРІС–РґСЊ РЅР° запитання: що дешевше – забезпечити СЃСѓРґРґСЋ Сѓ відставці, РґРµ РІС–РЅ менше шкоди принесе державі, чи тримати Р№РѕРіРѕ РЅР° посаді?

Фотогалерея

Повернутися до переліку розділу