hotline
 kor

Новини та повідомлення


Офіційне спростування недостовірної інформації, поширеної громадськими організаціями у публікації «Провали Вищої ради правосуддя»

12.09.2019

1. Щодо недостовірної інформації, поширеної Сѓ розділі «Р’Р Рџ пропустила щонайменше 44 недоброчесних кандидати».

44 кандидати РґРѕ касаційних СЃСѓРґС–РІ Сѓ складі Верховного РЎСѓРґСѓ, названі громадськими організаціями «РЅРµРґРѕР±СЂРѕС‡РµСЃРЅРёРјРё», пройшли СѓСЃС– визначені Законом України «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ» перевірки РІ межах РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ, Сѓ тому числі перевірку щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Вища кваліфікаційна РєРѕРјС–СЃС–СЏ СЃСѓРґРґС–РІ України оцінила СѓСЃС– факти та інформацію С– передала РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС– рекомендації РґРѕ Вищої ради правосуддя.

Вищою кваліфікаційною комісією СЃСѓРґРґС–РІ України було реалізовано визначену статтею 88 Закону України «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ» процедуру розгляду РІРёСЃРЅРѕРІРєС–РІ Громадської ради доброчесності. Р’РљРљРЎРЈ розглянула вказані РІРёСЃРЅРѕРІРєРё та ухвалила рішення РїСЂРѕ підтвердження здатності СЃСѓРґРґС– (кандидата РЅР° посаду СЃСѓРґРґС–) здійснювати правосуддя Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРјСѓ СЃСѓРґС–, оскільки таке рішення було підтримане РЅРµ менше РЅС–Р¶ одинадцятьма членами РљРѕРјС–СЃС–С—, СЏРє це Р№ передбачено Законом.

Слід зауважити, що відповідно до чинного законодавства Вища рада правосуддя не має повноважень оцінювати повторно обставини, яким надала оцінку Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Вища рада правосуддя РїС–Рґ час ретельного дослідження матеріалів кандидатів РЅР° посади СЃСѓРґРґС–РІ, інформації, викладеної Сѓ зверненнях, що надійшли РЅР° адресу Ради, РЅРµ виявила порушень визначеного законом РїРѕСЂСЏРґРєСѓ надання Вищою кваліфікаційною комісією СЃСѓРґРґС–РІ України рекомендації для призначення вказаних 44 кандидатів та РЅРµ встановила обґрунтованого СЃСѓРјРЅС–РІСѓ щодо відповідності кандидатів критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, СЏРєС– можуть негативно вплинути РЅР° суспільну РґРѕРІС–СЂСѓ РґРѕ СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади Сѓ Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· призначенням РЅР° посаду СЃСѓРґРґС–.

2. Щодо тверджень, викладених Сѓ розділі «Р’Р Рџ залишила РЅР° посадах СЃСѓРґРґС–РІ Майдану».

РЈ тексті вказано: «РЎСѓРґРґС–, СЏРєС– свавільно забороняли РјРёСЂРЅС– зібрання РїС–Рґ час Революції Гідності чи переслідували протестувальників, мали Р± бути звільнені. Р—Р° це була відповідальною Р’Р Рџ. Однак через затягування, Р° інколи СѓРјРёСЃРЅРµ покривання майже 70 % СЃСѓРґРґС–РІ Майдану зберегли СЃРІРѕС— посади».

Вказана інформація С” необ’єктивною та РЅРµ ґрунтується РЅР° дійсності.

Вища рада правосуддя мала СЂС–Р·РЅСѓ практику, однак Сѓ цілому  Дисциплінарні палати були єдиними Сѓ позиції, що РґС–С— СЃСѓРґРґС–РІ щодо заборони РјРёСЂРЅРёС… зібрань РЅРµ відповідали вимогам Конституції України. Саме це стало підставою для визнання фактів порушень СЃСѓРґРґСЏРјРё законодавства та встановлення наявності складу дисциплінарного проступку.

Однак практика розгляду вказаних справ змінювалася із врахуванням правових позицій ВАСУ та Верховного Суду, а тому здебільшого Вища рада правосуддя визнавала, що такі порушення не заслуговують на звільнення.

Поряд з тим значна частина суддів, які приймали рішення про заборону мирних зібрань, не були рекомендовані до призначення або не пройшли кваліфікаційне оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Щодо затягування розгляду вказаних справ Вищою радою юстиції слід зазначити, що  РїСЂРѕС‚СЏРіРѕРј СЂРѕРєСѓ справи РЅРµ передавалися Тимчасовою спеціальною комісією Р· перевірки СЃСѓРґРґС–РІ СЃСѓРґС–РІ загальної юрисдикції РЅР° розгляд Ради, Р° тому твердження щодо затягування розгляду вказаних справ Р’Р Рџ РЅРµ відповідає дійсності. Розглянуті дисциплінарні скарги щодо СЃСѓРґРґС–РІ Р· РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёРјРё рішеннями долучені РґРѕ СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРёС… РґРѕСЃСЊС”. 

3. Щодо тези «Р’Р Рџ систематично тисне РЅР° незалежних СЃСѓРґРґС–РІ». 

Вказані твердження не відповідають дійсності з огляду на таке.

Самі РїРѕ СЃРѕР±С– скарги, СЏРєС– надійшли РґРѕ Р’Р Рџ, РЅРµ впливають РЅР° СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєСѓ  РєР°СЂ’єру. Понад 80 відсотків скарг С” неналежними С– повертаються без розгляду.

Звертаємо увагу, що громадські організації самі генерують частину скарг,  СЏРєС– або РЅРµ відповідають вимогам Закону, або С” необґрунтованими.

Водночас ВРП на неодноразові запити суддів, що такі скарги є тиском, вказувала, що реалізація права громадян на звернення зі скаргою на дії судді не є тиском.

На сьогодні ВРП розглянула понад 28 тисяч скарг, більше, ніж ВККСУ і ВРЮ за усі роки Незалежності, що становить близько 1200 скарг на рік на кожного члена Вищої ради правосуддя.

4. Щодо тези РїСЂРѕ «РЅРµРґРѕРїСѓСЃРє СЃСѓРґРґС– Гольник РґРѕ Антикорупційного СЃСѓРґСѓ».

Велика Палата Верховного РЎСѓРґСѓ 17 СЃС–чня 2019 СЂРѕРєСѓ розглянула справу в„– 11-1010сап18 Р·Р° скаргою СЃСѓРґРґС– Октябрського районного СЃСѓРґСѓ міста Полтави Гольник Лариси Владленівни РЅР° рішення Вищої ради правосуддя РІС–Рґ 2 СЃРµСЂРїРЅСЏ 2018 СЂРѕРєСѓ щодо притягнення СЃСѓРґРґС– РґРѕ відповідальності С– визначила: «Р’елика Палата Верховного РЎСѓРґСѓ погоджується Р· доводами Р’Р Рџ, що РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРЅСЏ колективу СЃСѓРґРґС–РІ Р· РїРѕРєС–СЂРЅРёРјРё вівцями РІ сукупності С–Р· висловлюваннями «Р±РµР·РґСѓРјРЅРѕ голосуючи» та вжитим Сѓ лапках словом «РєРѕР»РµРіРё» мають образливий характер С– становлять порушення правил СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРѕС— етики», отже такі РґС–С— РЅРµ відповідають допустимим нормам спілкування СЃСѓРґРґС– Р· колегами та вимогам етичної поведінки.

До дисциплінарної відповідальності було притягнуто СѓСЃС–С… учасників конфлікту: С– СЃСѓРґРґСЋ Гольник Ларису Владленівну, С– голову Октябрського районного СЃСѓРґСѓ міста Полтави Струкова Олександра Михайловича, оскільки Вища рада правосуддя вважає недопустимими жодні конфлікти РјС–Р¶ СЃСѓРґРґСЏРјРё. РћР±РѕРІ’СЏР·РєРѕРј СЃСѓРґРґС– С” здійснення судочинства, Р° РЅРµ розпалювання конфліктів. Гольник Р›.Р’. С” суддею-викривачем, однак це РЅРµ Р·РІС–льняє С—С— РІС–Рґ виконання РѕР±РѕРІ’СЏР·РєСѓ щодо дотримання стандартів поведінки СЃСѓРґРґС–.

Наразі справа перебуває на розгляді Вищої ради правосуддя, а тому Рада прийме рішення у межах повноважень з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду.

Справа СЃСѓРґРґС– Гольник Р›.Р’. РЅРµ С” унікальною Сѓ практиці Вищої ради правосуддя. РџРѕРґС–Р±РЅС– справи С” щодо оцінки РґС–Р№ СЃСѓРґРґС– Южноукраїнського РјС–СЃСЊРєРѕРіРѕ СЃСѓРґСѓ Миколаївської області Волкової Олени Іванівни, Дніпровського районного СЃСѓРґСѓ міста Херсона Білої-Кисельової РђРЅРЅРё Анатоліївни (рішення оскаржуються) тощо. 

5. Щодо нібито «РїРµСЂРµСЃР»С–дування СЃСѓРґРґС– Фоміна».

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу СЃСѓРґРґС– Мелітопольського міськрайонного СЃСѓРґСѓ Запорізької області Фоміна Віктора Анатолійовича РЅР° рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя РІС–Рґ 2 Р»РёСЃС‚опада 2018 СЂРѕРєСѓ в„– 3335/1РґРї/15-18 РїСЂРѕ притягнення Р№РѕРіРѕ РґРѕ дисциплінарної відповідальності (Р·Р° РґС–С—, вчинені РЅР° посаді СЃСѓРґРґС– Солом’СЏРЅСЃСЊРєРѕРіРѕ районного СЃСѓРґСѓ міста Києва), дійшла РІРёСЃРЅРѕРІРєСѓ, що допущене суддею порушення свідчить РїСЂРѕ РіСЂСѓР±Сѓ та очевидну недбалість, водночас, узявши РґРѕ уваги позитивну характеристику СЃСѓРґРґС–, Р№РѕРіРѕ значне навантаження Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёР№ період, те, що РІ минулому РґРѕ дисциплінарної відповідальності РІС–РЅ РЅРµ притягувався, значний РґРѕСЃРІС–Рґ роботи, застосувала РґРѕ СЃСѓРґРґС– дисциплінарне стягнення Сѓ РІРёРґС– попередження, що С” пропорційним вчиненому РЅРёРј дисциплінарному проступку.

Йдеться РїСЂРѕ оцінку РґС–Р№ СЃСѓРґРґС– РїС–Рґ час постановлення ухвали РІС–Рґ 30 С‚равня 2018 СЂРѕРєСѓ РїСЂРѕ задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного Р±СЋСЂРѕ України РїСЂРѕ передачу РІ управління майна підозрюваного Рў., РЅР° СЏРєРµ накладено арешт Сѓ кримінальному провадженні, внесеному 21 листопада 2016 СЂРѕРєСѓ РґРѕ Єдиного реєстру РґРѕСЃСѓРґРѕРІРёС… розслідувань.

Зокрема, чинним КПК України та іншими актами законодавства не встановлено права суду вирішувати питання про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, без встановлення заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами.

Однак суддя Фомін В.А. діяв у спосіб, не передбачений законодавством,

Такі РґС–С— СЃСѓРґРґС– Фоміна Р’.Рђ. були визнані істотним порушенням РЅРѕСЂРј кримінально-процесуального права, що С” дисциплінарним проступком, передбаченим підпунктом «Р°» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України РІС–Рґ 2 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2016 СЂРѕРєСѓ в„– 1402-VIII «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ».

Повний текст рішення ВРП.

6. Щодо твердження, що «СЃСѓРІРѕСЂС–сть застосованого стягнення та РЅРёР·РєР° Р·Р±С–РіС–РІ Сѓ процедурі розгляду скарг щодо Цокол дають Р·РјРѕРіСѓ говорити РїСЂРѕ помсту СЃСѓРґРґС– Р·Р° ухвалене рішення щодо Саакашвілі».

Вказані РІРёСЃРЅРѕРІРєРё РЅРµ С” обґрунтованими та зроблені громадською організацією, СЏРєР° РЅРµ має повноваження РЅР° прийняття РїРѕРґС–Р±РЅРёС… рішень, більше того – РЅРµ має експертів Р· міжнародного приватного права.

РЎСѓРґРґСЏ  Цокол Лариса Іванівна  була звільнена Р· посади СЃСѓРґРґС– Печерського районного СЃСѓРґСѓ міста Києва Сѓ відставку.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя РІС–Рґ 19 Р¶РѕРІС‚РЅСЏ 2018 СЂРѕРєСѓ «РџСЂРѕ притягнення РґРѕ дисциплінарної відповідальності СЃСѓРґРґС– Печерського районного СЃСѓРґСѓ міста Києва Цокол Р›.Р†.» РїСЂРёС‚ягнуто РґРѕ дисциплінарної відповідальності СЃСѓРґРґСЋ Печерського районного СЃСѓРґСѓ міста Києва Цокол Ларису Іванівну та застосовано РґРѕ неї дисциплінарне стягнення Сѓ РІРёРґС– подання РїСЂРѕ звільнення СЃСѓРґРґС– Р· посади.

Рішенням Вищої ради правосуддя РІС–Рґ 4 червня 2019 СЂРѕРєСѓ в„– 1525/0/15-19 вказане рішення Дисциплінарної палати було змінено та застосовано РґРѕ СЃСѓРґРґС– дисциплінарне стягнення Сѓ РІРёРґС– подання РїСЂРѕ тимчасове, РЅР° шість місяців, відсторонення РІС–Рґ здійснення правосуддя Р· позбавленням права РЅР° отримання доплат РґРѕ посадового окладу СЃСѓРґРґС– та РѕР±РѕРІ’СЏР·РєРѕРІРёРј направленням СЃСѓРґРґС– РґРѕ Національної школи СЃСѓРґРґС–РІ України для проходження РєСѓСЂСЃСѓ підвищення кваліфікації слідчих СЃСѓРґРґС–РІ та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності СЃСѓРґРґС– здійснювати правосуддя Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРјСѓ СЃСѓРґС–.

У рішенні Вища рада правосуддя погодилася із висновками Дисциплінарної палати про:

допущення суддею Цокол Р›.Р†. РїС–Рґ час розгляду справи в„– 757/5777/15 дисциплінарних проступків, визначених підпунктом «Р±» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України РІС–Рґ 7 Р»РёРїРЅСЏ 2010 СЂРѕРєСѓ в„– 2453-VI «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ» РІ редакції Закону України РІС–Рґ 12 Р»СЋС‚РѕРіРѕ 2015 СЂРѕРєСѓ в„– 192-VIII «РџСЂРѕ Р·Р°Р±РµР·РїРµС‡РµРЅРЅСЏ права РЅР° справедливий СЃСѓРґ», СЏРєС– РЅР° цей час передбачені підпунктом «Р±» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України РІС–Рґ 2 червня 2016 СЂРѕРєСѓ в„– 1402-VIII «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ» (незаконна РІС–РґРјРѕРІР° РІ доступі РґРѕ правосуддя (Сѓ тому числі незаконна РІС–РґРјРѕРІР° РІ розгляді РїРѕ суті РїРѕР·РѕРІРЅРѕС— заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення РЅРѕСЂРј процесуального права РїС–Рґ час здійснення правосуддя);

допущення суддею Цокол Р›.Р†. РїС–Рґ час розгляду справи в„– 757/2771/16-Рє дисциплінарних проступків, визначених підпунктом «Р°» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України РІС–Рґ 7 Р»РёРїРЅСЏ 2010 СЂРѕРєСѓ в„– 2453-VI «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ» РІ редакції Закону України РІС–Рґ 12 Р»СЋС‚РѕРіРѕ 2015 СЂРѕРєСѓ в„– 192-VIII «РџСЂРѕ Р·Р°Р±РµР·РїРµС‡РµРЅРЅСЏ права РЅР° справедливий СЃСѓРґ», СЏРєС– РЅР° цей час передбачені підпунктом «Р°» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України РІС–Рґ 2 червня 2016 СЂРѕРєСѓ в„– 1402-VIII «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ» (незаконна РІС–РґРјРѕРІР° РІ доступі РґРѕ правосуддя, СѓРјРёСЃРЅРµ або внаслідок РіСЂСѓР±РѕС— недбалості допущення суддею, СЏРєРёР№ брав участь РІ ухваленні СЃСѓРґРѕРІРѕРіРѕ рішення, порушення прав людини С– основоположних СЃРІРѕР±РѕРґ або інше РіСЂСѓР±Рµ порушення закону, що призвело РґРѕ істотних негативних наслідків).

РљСЂС–Рј того, Сѓ скарзі СЃСѓРґРґСЏ Цокол Р›.Р†. визнала, що нею РЅРµ було вчинено необхідних РґС–Р№ Р· метою встановлення власника майна, щодо СЏРєРѕРіРѕ подано клопотання РїСЂРѕ арешт, або відомостей РїСЂРѕ РѕСЃРѕР±Сѓ, Сѓ СЏРєРѕС— Р№РѕРіРѕ вилучено. Наведені обставини СЃСѓРґРґСЏ Цокол Р›.Р†. також підтвердила РЅР° засіданні Вищої ради правосуддя. Водночас зазначила, що такі порушення РЅРµ були СѓРјРёСЃРЅРёРјРё. 

Із наведеного вбачається, що дії, які були підставою для притягнення судді до відповідальності, не стосуються ухвалених нею рішень щодо Саакашвілі.

Натомість СЃСѓРґРґСЏ звернулася С–Р· заявою РїСЂРѕ відставку, СЏРєСѓ задоволено рішенням Р’Р Рџ РІС–Рґ 11 червня 2019 СЂРѕРєСѓ. Отже, СЃСѓРґРґСЏ Цокол Лариса Іванівна  звільнена Р· посади СЃСѓРґРґС– Печерського районного СЃСѓРґСѓ міста Києва Сѓ відставку,  Сѓ Р·РІ’СЏР·РєСѓ С–Р· чим дисциплінарне стягнення РЅРµ було реалізовано.

7. Щодо нібито переслідування судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є

Перша Дисциплінарна палата Сѓ своєму рішенні РІСЃС‚ановила, що СЃСѓРґРґСЏ Галицького районного СЃСѓРґСѓ міста Львова Радченко Віталій Євгенович СЏРє слідчий СЃСѓРґРґСЏ Р·РѕР±РѕРІ’язаний перевірити, чи С” РІС–РЅ уповноваженим РЅР° розгляд переданого Р№РѕРјСѓ для розгляду клопотання, Р° РЅРµ вчинивши цих РґС–Р№, РґС–СЏРІ РЅРµ РІ СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅС– СЃСѓРґСѓ, уповноваженого РЅР° здійснення судочинства, що С” порушенням статті 6 Конвенції РїСЂРѕ захист прав людини С– основоположних СЃРІРѕР±РѕРґ.

Статтею 3 КПК України визначено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Розгляд клопотання про проведення обшуку судом, до юрисдикції якого такий розгляд не віднесений процесуальним законом, є грубим порушенням прав особи в кримінальному провадженні.

Справді, Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення, яким змінила позицію Вищої ради правосуддя, яка є новим тлумаченням застосування КПК України.

8. Щодо тези «С‡Р»РµРЅРё Р’Р Рџ самі РЅРµ відповідають критеріям доброчесності, призначені Р· СЏРІРЅРѕ політичних мотивів або Р· порушенням закону».

Обрання (призначення) членів Р’Р Рџ С” завданням та відповідальністю визначених Конституцією України СЃСѓР±’єктів формування складу Вищої ради правосуддя.  Р’ищі органи СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРѕРіРѕ та адвокатського самоврядування РЅР° СЃРІРѕС—С… Р·’їздах обрали Р·-РїРѕРјС–Р¶ кандидатів СЃРІРѕС—С… колег, СЏРєРёРј довірили представництво Сѓ конституційному органі СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРѕРіРѕ врядування та СЏРєС– відповідають вимогам Закону України «РџСЂРѕ Вищу раду правосуддя».

Обранню на посаду члена ВРП передувала ретельна спеціальна перевірка відомостей щодо кандидатів та їхньої відповідності вимогам законодавства.

Акцентуємо увагу РЅР° тому, що СЃСѓР±’єкти обрання РґРѕ складу Вищої ради правосуддя С” високопрофесійним середовищем, здатним кваліфіковано оцінити відповідність кандидата вимогам закону, критеріям доброчесності та професійної етики. 

Варто також зазначити, що Конституційний РЎСѓРґ РІС–РґРјРѕРІРёРІ Сѓ відкритті конституційного провадження, оскільки РЅРµ вбачав необхідності РІ тлумаченні РЅРѕСЂРј статті 131 Конституції України щодо повторності зайняття посад Сѓ Вищій раді правосуддя особами, що займали посади членів Вищої ради юстиції, СЏРєС– Р·Р° Конституцією виконували протягом РґРІРѕС… СЂРѕРєС–РІ повноваження членів Р’Р Рџ. Аналогічну РґСѓРјРєСѓ підтримали науковці Р· конституційного права, що відображено Сѓ висновках, наданих РЅР° запит РќРђРђРЈ.  РћС‚же, твердження громадських організацій РЅРµ ґрунтується РЅР° вимогах закону С– С” очевидним маніпулюванням.

Окремо зауважимо, що стосовно членів ВРП С.Шелест, Л.Іванової, О.Прудивуса, Н.Краснощокової, П.Гречківського Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки. За результатами повних перевірок НАЗК прийняло рішення, якими встановлено точність оцінки задекларованих активів, відсутність ознак незаконного збагачення та відсутність конфлікту інтересів.

Отже, тези активістів РїСЂРѕ те, що «С‡Р»РµРЅРё Р’Р Рџ самі РЅРµ відповідають критеріям доброчесності, призначені Р· СЏРІРЅРѕ політичних мотивів або Р· порушенням закону», С” маніпулятивними.

9. Щодо тези «Р’Р Рџ відмовилась тимчасово відсторонити СЃСѓРґРґС–РІ, СЏРєРёС… ГПУ РїС–РґРѕР·СЂСЋС” Сѓ втручанні РІ роботу органів СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади та організації ухвалення завідомо неправосудних рішень», та іншої інформації розділу.

ВРП неодноразово звертала увагу, що не сприймає подібні твердження.

РЈ справах РїСЂРѕ відсторонення РІС–Рґ здійснення правосуддя  Р’Р Рџ запровадила РІРёСЃРѕРєРёР№ стандарт доведення СЏРє Сѓ кримінальному провадженні, СЏРєРѕРјСѓ мають відповідати С– РґС–С— слідчих органів РІ частині обґрунтованості РїС–РґРѕР·СЂРё РїСЂРѕ вчинення суддею злочину та наявності обґрунтованих СЂРёР·РёРєС–РІ щодо можливості СЃСѓРґРґС– впливати РЅР° слідство. Вказана позиція ґрунтується РЅР° рішенні Великої Палати Верховного РЎСѓРґСѓ, СЏРєРёРј вказано, що Сѓ таких справах Вища рада правосуддя С” СЃСѓР±’єктом кримінального провадження.

Р’Р Рџ визнала, що матеріали, надані РЅР° С—С— розгляд, РЅРµ містили достатніх доказів обґрунтованості РїС–РґРѕР·СЂРё вчинення СЃСѓРґРґСЏРјРё окружного адміністративного СЃСѓРґСѓ Києва злочинів, Р° також РЅРµ було надано доказів існування СЂРёР·РёРєС–РІ вчинення СЃСѓРґРґСЏРјРё РґС–Р№, СЏРєС– протиправно перешкоджатимуть кримінальному провадженню.  

РџРѕРІРЅС– тексти рішень Вищої ради правосуддя РїСЂРѕ РІС–РґРјРѕРІСѓ Сѓ відстороненні СЃСѓРґРґС–РІ РІС–Рґ здійснення правосуддя Сѓ Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· притягненням РґРѕ кримінальної відповідальності містяться Р·Р° посиланнями: стосовно СЃСѓРґРґС–РІ окружного адміністративного СЃСѓРґСѓ міста Києва Р’РѕРІРєР° Павла Вячеславовича, Погрібніченка Ігоря Миколайовича С‚Р° СЃСѓРґРґС– РЎСѓРІРѕСЂРѕРІСЃСЊРєРѕРіРѕ районного СЃСѓРґСѓ міста Одеси Шепітка Івана Григоровича.

10. Щодо тези «Р’Р Рџ максимально РґРѕРІРіРѕ тримає недоброчесних СЃСѓРґРґС–РІ РЅР° посадах. Р’Р Рџ допомагає максимально відтягнути, Р° то Р№ уникнути звільнення недоброчесним та некомпетентним СЃСѓРґРґСЏРј, СЏРєРёС… Р’РљРљРЎ визнала такими, що РЅРµ відповідають займаній посаді».

Вища рада правосуддя приймає рішення на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.

Вища рада правосуддя  Р·РґС–Р№СЃРЅСЋС” перевірку даних, СЏРєС– встановлюються РїС–Рґ час складання кандидатом РЅР° посаду СЃСѓРґРґС– кваліфікаційного іспиту.

Рекомендація ВККСУ не є безумовною підставою для прийняття Вищою радою правосуддя рішення про внесення подання про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді чи про звільнення. Позиція з цього приводу висловлена у рішенні Конституційного Суду України від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011.

РќР° переконання Вищої ради правосуддя, обґрунтування вмотивованості прийнятого рішення лише дискреційністю повноважень та виключною компетенцією Р’РљРљРЎРЈ РЅРµ може вважатися достатнім, оскільки рішення, наслідком СЏРєРѕРіРѕ може бути звільнення СЃСѓРґРґС– Р· посади, РїРѕРІРёРЅРЅРѕ бути РѕР±’єктивним та РїРѕРІРЅРѕСЋ РјС–СЂРѕСЋ висвітлювати інформацію щодо професійної, особистої компетентності СЃСѓРґРґС–, Р№РѕРіРѕ здатності підвищувати СЃРІС–Р№ фаховий рівень та здійснювати правосуддя Сѓ СЃСѓРґС– РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ СЂС–РІРЅСЏ, Р° також щодо відповідності СЃСѓРґРґС– етичним та антикорупційним критеріям.

РЈ СЃРІРѕСЋ чергу, відсутність мотивів, незазначення конкретних обставин, Р·Р° СЏРєРёС… СЃСѓРґРґСЏ РЅРµ відповідає займаній посаді, РЅРµ дає підстав для задоволення подання РїСЂРѕ звільнення СЃСѓРґРґС– Р· посади РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ підпункту 4 пункту 161розділу XV «РџРµСЂРµС…С–РґРЅС– положення» Конституції України.

Необґрунтованих звільнень не може бути.

Лише у тих випадках, коли суддя не склав іспиту, ВРП приймає рішення про звільнення з посади.

11. Щодо тези «Р’Р Рџ легалізувала брехню РІ деклараціях доброчесності та СЂРѕРґРёРЅРЅРёС… Р·РІ’СЏР·РєС–РІ. Вища рада правосуддя (Р’Р Рџ) РЅРµ притягує СЃСѓРґРґС–РІ РґРѕ дисциплінарної відповідальності Р·Р° неподання та/або брехню Сѓ деклараціях доброчесності та СЂРѕРґРёРЅРЅРёС… Р·РІ’СЏР·РєС–РІ, хоча це передбачено Р—РЈ «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ», щодо тези «Р’Р Рџ дозволяє СЃСѓРґРґСЏРј уникати відповідальності Р·Р° брехню Сѓ деклараціях та незаконні статки» та тези «Р’Р Рџ покриває очевидні порушення впливових недоброчесних СЃСѓРґРґС–РІ. Р’Р Рџ закриває очі РЅР° очевидні порушення законодавства впливовими СЃСѓРґРґСЏРјРё чи дітьми впливових батьків».

Вказані закиди необґрунтовані. Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ Закону України  «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ»  складом дисциплінарного проступку С” СѓРјРёСЃРЅРµ та СЃРІС–РґРѕРјРµ порушення суддею РІРёРјРѕРі декларування.

Також Р’Р Рџ підтримала позицію, що перевірка декларацій РЅРµ  належить РґРѕ С—С— повноважень, Р° С” виключно повноваженнями РќРђР—Рљ, С– без РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ РІРёСЃРЅРѕРІРєСѓ Р’Р Рџ відмовляє Сѓ відкритті дисциплінарного провадження.

Така позиція є незмінною та загальною щодо всіх аналогічних звернень, що надходять до Вищої ради правосуддя.

Повернутися до переліку розділу