Новини та повідомлення


Члени ВРЮ взяли участь у міжнародній конференції «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя»

25.11.2016

24 листопада 2016 СЂРѕРєСѓ Сѓ Верховному РЎСѓРґС– України розпочала роботу Міжнародна конференція «РЎСѓРґРѕРІР° правотворчість Сѓ механізмі забезпечення принципу верховенства права РІ умовах реформування правосуддя».

РћСЃРЅРѕРІРЅР° мета заходу – обговорити проблематику СЃСѓРґРѕРІРѕС— правотворчості СЏРє спеціальної діяльності СЃСѓРґС–РІ Сѓ процесі здійснення правосуддя, розширення системи джерел права та ключових проблем РґС–С— принципів права РІ сучасному праворозумінні, ознайомитися Р· іноземним РґРѕСЃРІС–РґРѕРј розвитку СЃСѓРґРѕРІРѕС— правотворчості Сѓ СЂС–Р·РЅРёС… правових системах.

Організаторами заходу виступили Верховний РЎСѓРґ України, Національна академія правових наук України, РљРёС—РІСЃСЊРєРёР№ національний університет імені Тараса Шевченка Сѓ співпраці Р· Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ), проектом Координатора проектів ОБСЄ РІ Україні «Р“арантування дотримання прав людини РїСЂРё здійсненні правосуддя» Р·Р° фінансової підтримки СѓСЂСЏРґСѓ Канади, проектом Р Р„ «РџС–дтримка впровадженню СЃСѓРґРѕРІРѕС— реформи РІ Україні», спільним проектом ЄС/Р Р„ «РљРѕРЅСЃРѕР»С–дація СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё реформ Сѓ сфері юстиції РІ Україні», проектом ЄС «РџС–дтримка реформ Сѓ сфері юстиції РІ Україні» та консультативною місією Європейського РЎРѕСЋР·Сѓ (КМЄС) РІ Україні.

До участі в заході запрошені судді Європейського суду з прав людини, Суду загальної юрисдикції Європейського Союзу, Німеччини, Литви, Казахстану, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та голови апеляційних судів, представники органів судової гілки влади, науковці з Молдови та Грузії, Національної академії правових наук України та інших наукових установ, міжнародні та національні експерти, представники міжнародних та громадських організацій.

Голова Верховного РЎСѓРґСѓ України Ярослав Романюк Сѓ вступній РґРѕРїРѕРІС–РґС– «РЎСѓРґРѕРІР° правотворчість РІ умовах реформування правосуддя: роль Верховного РЎСѓРґСѓ України» нагадав, що 2 червня 2016 СЂРѕРєСѓ Верховна Рада України прийняла Закон України «РџСЂРѕ внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ Конституції України (щодо правосуддя)». РўРѕРіРѕ самого РґРЅСЏ було прийнято Закон України «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґРґС–РІ», СЏРєРёР№ покликаний імплементувати конституційні Р·РјС–РЅРё РІ частині правосуддя. Зазначені законодавчі акти набрали чинності 30 РІРµСЂРµСЃРЅСЏ 2016 СЂРѕРєСѓ.

«РћС‡РµРІРёРґРЅРёРј завданням СЃСѓРґРѕРІРѕС— реформи С” впровадження таких механізмів, СЏРєС– давали Р± Р·РјРѕРіСѓ забезпечувати права С– СЃРІРѕР±РѕРґРё людини через здійснення ефективного, незалежного та безстороннього правосуддя судами. Саме це зумовило внесення РЅРµ лише законодавчих, Р° Р№ конституційних Р·РјС–РЅ, – зазначив Ярослав Романюк. – Дійсно, правосуддя може вважатися ефективним лише Р·Р° СѓРјРѕРІРё Р№РѕРіРѕ доступності для пересічного громадянина та отримання РЅРёРј зрозумілої СЃСѓРґРѕРІРѕС— послуги, результатом СЏРєРѕС— С” обґрунтоване С– вмотивоване СЃСѓРґРѕРІРµ рішення».

Голова Верховного Суду України також зупинився на концептуальних новелах судово-правової реформи. Зокрема зазначив, що, по-перше, відбулося повернення до триланкової судової системи, що є вагомим кроком для подальшої побудови в державі простої, зрозумілої та доступної, а отже, і більш ефективної судової системи. По-друге, закріплено чіткі часові межі впровадження професійно-юридичного підходу до забезпечення судового захисту осіб. У межах Основного Закону закріплюється адвокатське представництво з 2019 року в судах усіх інстанцій, за винятком справ певних категорій.

«РќР° РјС–Р№ погляд, така новела стимулюватиме учасників СЃСѓРґРѕРІРѕРіРѕ процесу РґРѕ постійного самовдосконалення, Р° СЃСѓРґРґС–РІ – РґРѕ ухвалення обґрунтованих, мотивованих та справедливих рішень. Р† РІ стратегічному баченні це має стати однією Р· підвалин підвищення правового виховання РІ суспільстві та СЂС–РІРЅСЏ правової культури», – переконаний РЇ.Романюк.

РџРѕ-третє, РЅР° конституційному СЂС–РІРЅС– закріплено поширення юрисдикції СЃСѓРґС–РІ РЅР° Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёР№ юридичний СЃРїС–СЂ та Р±СѓРґСЊ-СЏРєРµ кримінальне обвинувачення, Р° також закріплено, що законом може бути визначено РѕР±РѕРІ’СЏР·РєРѕРІРёР№ РґРѕСЃСѓРґРѕРІРёР№ РїРѕСЂСЏРґРѕРє урегулювання СЃРїРѕСЂСѓ.

РљСЂС–Рј того, Ярослав Романюк наголосив РЅР° ще РѕРґРЅС–Р№ новелі СЃСѓРґРѕРІРѕС— реформи: Р· положень РћСЃРЅРѕРІРЅРѕРіРѕ Закону України виключено повноваження Конституційного РЎСѓРґСѓ України здійснювати офіційне тлумачення законів. РџСЂРё цьому РЅС– РІ Конституції України, РЅС– РІ Законі України «РџСЂРѕ судоустрій С– статус СЃСѓРґС–РІ» РЅРµ визначено органи, уповноважені здійснювати таке тлумачення.  Доповідач зауважив, що «С‚лумачення РЅРѕСЂРјРё права С” одночасно С– правом, С– РѕР±РѕРІ’СЏР·РєРѕРј кожного СЃСѓРґРґС– РїС–Рґ час здійснення правосуддя».

«Р— метою гарантування стабільності правопорядку РІ державі, забезпечення принципу правової визначеності логічно, що право офіційно тлумачити закони має перейти РґРѕ повноважень найвищого СЃСѓРґРѕРІРѕРіРѕ органу, – зазначив РЇ.Романюк. – РЈ Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· цим переосмислення ролі Верховного РЎСѓРґСѓ України та загалом СЃСѓРґРѕРІРѕС— практики РІ сучасних, особливо чутливих, РєСЂРёР·РѕРІРёС… умовах С” очевидним, необхідним та таким, що сприятиме розвитку громадянського суспільства Р№ визнанню України РґС–Р№СЃРЅРѕ правовою державою».

Водночас Ярослав Романюк РЅРµ РѕРјРёРЅСѓРІ увагою С– виклики, СЏРєС– постають перед СЃСѓРґРґСЏРјРё: «РљР»СЋС‡РѕРІРѕСЋ проблемою С– викликом для РЅРѕРІРёС… СЃСѓРґРґС–РІ С– РЅРѕРІРёС… СЃСѓРґС–РІ стане забезпечення верховенства права РІ державі.Таке завдання має реалізуватися судами через постійне Р№ послідовне ухвалення обґрунтованих С– справедливих СЃСѓРґРѕРІРёС… рішень РЅР° підставі принципу правової визначеності, тобто шляхом застосування правових РЅРѕСЂРј Сѓ СЃСѓРґРѕРІРёС… рішеннях таким чином, щоб РІРѕРЅРё були зрозумілими пересічному громадянинові».

Президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Олександр Петришин Сѓ своєму виступі «РЎСѓРґРѕРІР° практика СЏРє джерело права» зазначив, що законодавчі РїСЂРёРїРёСЃРё РЅРµ можуть бути досконалими, оскільки СЏРє тільки РІРѕРЅРё приймаються, то відразу застарівають. «Р†РЅС€РѕРіРѕ РІРёС…РѕРґСѓ, РЅС–Р¶ надання СЃСѓРґРѕРІС–Р№ владі можливості широкого тлумачення або Р¶ навіть доповнення, уточнення правових РЅРѕСЂРј, немає. Якщо СЃСѓРґРѕРІР° влада лише застосовує РЅРѕСЂРјРё закону, РІРѕРЅР° РЅРµ може РІ РїРѕРІРЅС–Р№ РјС–СЂС– бути охарактеризована СЏРє влада РІ РїРѕРІРЅРѕРјСѓ сенсі цього слова», – переконаний Олександр Петришин.

Наталія Оніщенко, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України у своїй доповіді розкрила сучасні підходи до розширення системи джерел права.

Доповідач нагадала, що РІ науці існують РґРІР° РїС–РґС…РѕРґРё РґРѕ визнання джерел права – позитивістський та РїСЂРёСЂРѕРґРЅРѕ-правовий. РљСЂС–Рј того, навела приклад, що РІ англо-американській правовій системі С–СЃРЅСѓС” близько 17 джерел права.

«РўСЂРµР±Р° підходити Р· критерієм совісті: якщо це РІ інтересах людини, РІ С–Рј’СЏ людини, то РјРё РїРѕРІРёРЅРЅС– зробити РєСЂРѕРє назустріч: теоретики практикам, Р° практики – теоретикам, – зазначила Рќ.Оніщенко. – РњРё РІСЃС– хочемо, щоб СЃСѓРґРѕРІР° діяльність була правосудною, правильною С– справедливою».

Другий день роботи міжнародної конференції Р±СѓРґРµ присвячений формуванню СЃСѓРґРѕРІРѕС— практики РІ Україні РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– верховенства права. Зокрема СЃСѓРґРґСЏ Європейського СЃСѓРґСѓ Р· прав людини РІС–Рґ України, кандидат юридичних наук  Р“анна Юдківська виступить С–Р· РґРѕРїРѕРІС–РґРґСЋ «Р С–шення ЄСПЛ Сѓ процесі правотворчості», Р° Володимир Буткевич, доктор юридичних наук , професор, заступник Голови Конституційної РљРѕРјС–СЃС–С—, розповість провплив рішень Європейського cСѓРґСѓ Р· прав людини РЅР° національне законодавство та СЃСѓРґРѕРІСѓ практику.

Відділ взаємодії зі ЗМІ

Повернутися до переліку розділу