Матеріали ЗМІ

Малозначність справ цивільної юрисдикції як критерій для їх розгляду у спрощеному позовному провадженні та відмови у відкритті касаційного провадження

30.11.2017

Видання: «Цензор.НЕТ»
Номер видання:
Автор: Алла Лесько

Опубліковані 28 листопада 2017 року Цивільний, Господарський кодекси та Кодекс адміністративного судочинства України містять низку нових норм, тому існує потреба у детальному теоретичному вивченні таких норм та їх аналізі для вироблення рекомендацій практичного спрямування.

Донедавна існувала можливість безмежного конституційного права РЅР° оскарження СЃСѓРґРѕРІРёС… рішень Сѓ СЃСѓРґС–, оскільки пунктом 8 СЃС‚. 129 Конституції України однією Р· РѕСЃРЅРѕРІРЅРёС… засад судочинства було визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення СЃСѓРґСѓ, РєСЂС–Рј випадків, встановлених законом. Р— набранням чинності Законом України «РџСЂРѕ внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ Конституції України (щодо правосуддя)» в„– 1401-VIII РІС–Рґ 02.06.2016, це право отримало певні межі С– зазначена РЅРѕСЂРјР° отримала таку форму - забезпечення права РЅР° апеляційний перегляд справи та Сѓ визначених законом випадках - РЅР° касаційне оскарження СЃСѓРґРѕРІРѕРіРѕ рішення.

Запровадження цієї норми й дало поштовх зміні правил звернення до суду за розглядом певних справ і правил розгляду справ.

РќРѕРІРёРј ЦПК РїСЂРё визначенні справ, що відносяться РґРѕ юрисдикції загальних СЃСѓРґС–РІ, запроваджуються РЅРѕРІС– поняття - «СЃРїСЂРѕС‰РµРЅРµ провадження», «РјР°Р»РѕР·РЅР°С‡РЅС– СЃРїРѕСЂРё», «РјР°Р»РѕР·РЅР°С‡РЅС– справи», «СЃРїСЂР°РІРё незначної складності», «СЃРїСЂР°РІРё, для СЏРєРёС… пріоритетним С” швидке вирішення». Кожне Р· цих понять потребує детального вивчення та аналізу.

РЈ сучасному законодавстві України поняття «РјР°Р»РѕР·РЅР°С‡РЅС– СЃРїРѕСЂРё» вперше Р·'явилося Сѓ Конституції України Р· прийняттям Сѓ 2016 році Закону України «РџСЂРѕ внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ Конституції України (щодо правосуддя)». Так, стаття 131-2, СЏРєР° гарантує надання професійної правничої РґРѕРїРѕРјРѕРіРё адвокатурою, передбачає, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва РІ СЃСѓРґС– Сѓ трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо РІРёР±РѕСЂС–РІ та референдумів, Сѓ малозначних спорах, Р° також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх РѕСЃС–Р± та РѕСЃС–Р±, СЏРєС– визнані СЃСѓРґРѕРј недієздатними чи дієздатність СЏРєРёС… обмежена.

ЦПК України РЅРµ містить визначення поняття «РјР°Р»РѕР·РЅР°С‡РЅС– справи». Р† тут слід частково погодитися Р· Р†. Рћ. Ізаровою, СЏРєР° зазначає, що «Р’икористаний термін «РјР°Р»РѕР·РЅР°С‡РЅС–» доволі специфічний, оскільки значення справи для заявника РЅРµ залежить РІС–Рґ Р№РѕРіРѕ ціни або складності розгляду С– навряд чи варто ділити справи РЅР° значні та малозначні» (Ізарова Р†.Рћ. Реформи цивільного процесуального законодавства РІ незалежній Україні: 1991-2017 / Україна РЅР° шляху РґРѕ Європи: реформа цивільного процесуального законодавства. Р—Р±. наук. праць. - Рљ., 2017, C.18). Адже для кожної людини справи, що С—С— стосуються - значні. Однак, С–Р· набранням чинності РЅРѕРІРёРј ЦПК «РјР°Р»РѕР·РЅР°С‡РЅС– справи» С” правовою категорією, СЏРєР° підлягатиме застосуванню Р·Р° правовими критеріями.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 нового ЦПК цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Частина 1 ст. 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: 1) малозначні справи; і 2) справи, що виникають з трудових відносин, а згідно ч. 2 цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 274 ЦПК України суду надано повноваження для того, щоб вирішити, чи розглядати справу в порядку спрощеного провадження, адже встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас ч. 4 ст. 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Як бачимо, вирішення судом питань, пов'язаних з розглядом справи, за критерієм малозначності спору передбачає широкі дискреційні повноваження суду (судді), а тому є необхідність на практиці виробити критерії, відповідно до яких такий чинник як малозначність повинен бути оцінений об'єктивно.

Обговорення цих норм ЦПК, яке розпочалося серед правників (зокрема Національною асоціацією адвокатів України), дає підстави для висновку, що особливе занепокоєння викликає застосування п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Частиною 9 СЃС‚. 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу СЂРѕР·РјС–СЂ прожиткового РјС–РЅС–РјСѓРјСѓ для працездатних РѕСЃС–Р± вираховується станом РЅР° 1 січня календарного СЂРѕРєСѓ, РІ СЏРєРѕРјСѓ подається РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅР° заява або скарга, вчиняється процесуальна РґС–СЏ чи ухвалюється СЃСѓРґРѕРІРµ рішення. Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ СЃС‚. 7 Закону України «РџСЂРѕ Державний бюджет України РЅР° 2017 СЂС–Рє» прожитковий РјС–РЅС–РјСѓРј РЅР° РѕРґРЅСѓ працездатну РѕСЃРѕР±Сѓ РІ розрахунку РЅР° місяць Р· 1 січня 2017 СЂ. становить 1600 гривень. Таким чином, РЅР° СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– СЃРїС–СЂ може вважатися малозначним, якщо ціна РїРѕР·РѕРІСѓ РЅРµ перевищуватиме 800000 РіСЂРЅ., тобто приблизно 25000 євро.

Проте застосування такого майнового критерію не повинно викликати несприйняття, оскільки ч.6 ст.19 ЦПК передбачає, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні - 160000 гривень);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як зазначалося вище, при вирішенні питання щодо малозначності справи суд враховує низку інших критеріїв: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Із правильним застосуванням такої правової категорії як малозначні справи доведеться визначатися одразу й Верховному Суду, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 389 нового ЦПК України касаційному оскарженню не підлягають:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) СЃСѓРґРѕРІС– рішення Сѓ малозначних справах, РєСЂС–Рј випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Дискреція суду касаційної інстанції в цих питаннях є суттєвою.

Такі повноваження суду, на мою думку, узгоджуються із передбаченою статтею 11 ЦПК пропорційністю у цивільному судочинстві, яку статтею 1 ЦПК віднесено до основних засад цивільного судочинства, та відповідно до якої суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Оскільки я поділяю тлумачення дискреції, викладене у Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом міністрів 11 березня 1980 року, відповідно до якої дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, тому не можна допустити, щоб використання дискреційних повноважень при застосуванні цих норм призводило до порушення законних прав та інтересів осіб, які звернулися до суду.

Вирішуючи питання, чи належить справа до категорії малозначних, суд у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі має оцінити наявність критеріїв, з яких слід виходити, та вирішити це питання відповідно до принципу верховенства права.

Схожі обмеження закладені в цивільне процесуальне законодавство всіх європейських країн, і полягають в можливості оскарження судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку залежно від ціни позову, ціни предмета скарги, складності цивільно-правового конфлікту, значущості правового питання, розглянутого судом першої інстанції, для формування судової практики. Причиною запровадження правил про спрощене провадження у цивільних процесуальних законах різних країн ставала об'єктивна необхідність якомога швидкого вирішення малозначних конфліктів і примирення сторін спору.

РўРѕРјСѓ запровадження Сѓ Конституції України та РЅРѕРІРѕРјСѓ цивільному процесуальному законодавстві такої категорії СЏРє малозначні справи РЅРµ варто було Р±Рё розглядати так, що «Р·Р°РєРѕРЅРѕРґР°РІС†РµРј та державою РІ цілому взятий РєСѓСЂСЃ РЅР° обмеження доступу громадян РґРѕ правосуддя», СЏРє було висловлено окремими авторами.

Нова процедура спрощеного провадження, зокрема й щодо розгляду малозначних спорів, потребує формування суддями та адвокатами власного досвіду забезпечення вирішення завдань цивільного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ за новими правилами.

Повернутися до переліку розділу