hotline
 kor

Матеріали ЗМІ

Сімейне гніздечко брехунів

12.08.2019

Видання: «Закон і Бізнес»
Номер видання: №30 (1432)
Автор: Павліна Каменських

Сторони процесу обдурили, кодекс змінився, доведеться вчитися ще раз. Ось із такими проблемами стикнулася досвідчена служителька Феміди, не зауваживши, що надані документи 8-річної давності.

Досвід не врятував

Більше ніж рік тому до Вищої ради правосуддя надійшла скарга на Марію Мартинишин із Франківського районного суду м.Львова. Хоча жінка вже понад 30 років працює суддею, на думку скаржника, вона допустила порушення. Чоловік переконував, що законниця поділила його власну квартиру між подружжям, яке розлучалося. Позов, який вона задовольнила, був фіктивним, а справжнього власника ніхто про процес не повідомив.

Досвід судді не став на заваді дисциплінарній палаті відкрити провадження.

Дійсно, один із подружжя звернувся до суду, щоб поділити нерухомість, перш ніж розійтися назавжди. Суд підготував запити до адресного бюро й передав їх позивачу та відповідачу для виконання. Парочка, недовго думаючи, надала необхідні довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно та договір купівлі-продажу, тільки довідки були датовані 2008 роком, а судовий процес відбувався у 2016-му. За 8 років відбулися суттєві зміни, зокрема договір купівлі-продажу анулювали, а квартиру продали з відкритих торгів.

Суддя прийняла рішення, мотивуючи його наданими документами, і копії видала сторонам. Це підтверджують власноручно складені ними розписки. А новий власник квартири залишився поза увагою.

У своїх поясненнях законниця зазначила, що розгляд справи має бути оперативним. Вона не вважає, що порушила закон, адже під час ухвалення рішення взяла до уваги всі наявні документи, процес був швидким, сторони знали про час розгляду, суд послався лише на ті докази, які мали значення для предмета доказування у справі. Суд не витребовував і не долучав до справи будь-яких доказів станом на день постановлення рішення, оскільки було достатньо доказів для прийняття рішення.

Також володарка мантії зазначила, що заявник, скориставшись своїм правом, подав апеляційну скаргу та долучив рішення судів у інших справах. На їх підставі апеляційна інстанція скасувала рішення Франківського райсуду.

Утім, таких пояснень виявилося недостатньо, РЅР° РґСѓРјРєСѓ ДП, РІРѕРЅРё РЅРµ спростовують допущених порушень. Адже апеляційний СЃСѓРґ констатував, що квартира, СЏРєР° перебувала Сѓ власності іншої РѕСЃРѕР±Рё, РЅРµ могла бути СЃРїС–СЂРЅРёРј майном подружжя, Р° перша інстанція РЅРµ витребувала інформації РїСЂРѕ право власності РЅР° квартиру. Паперів, наданих подружжям, законниця РЅРµ перевірила, Р° процес Р±СѓРІ настільки швидким, що можливості Р·’ясувати РІСЃС– деталі просто РЅРµ було. Р’С–Рґ моменту, коли РѕСЃРѕР±Р° подала РїРѕР·РѕРІ, РґРѕ оголошення рішення пройшло… 3 РґРЅС–.

РќР° РґСѓРјРєСѓ палати, такі РґС–С— СЃСѓРґРґС– свідчать РїСЂРѕ неналежне виконання службових РѕР±РѕРІ’СЏР·РєС–РІ. РћРєСЂС–Рј того, законниця розглянула справу, СЏРєР° С—Р№ РЅРµ РїС–РґСЃСѓРґРЅР°, адже майно, РїСЂРѕ СЏРєРµ Р№РґРµ РјРѕРІР° Сѓ справі, розташоване РІ іншому районі міста. Також РЅРµ зазначено ціни РїРѕР·РѕРІСѓ, одначе сказано, що сторона процесу — ветеран Р±РѕР№РѕРІРёС… РґС–Р№, Р° тому має бути звільненим РІС–Рґ сплати СЃСѓРґРѕРІРѕРіРѕ Р·Р±РѕСЂСѓ. Проте жодного доказу, СЏРєРёР№ Р±Рё це підтверджував, Сѓ матеріалах справи нема.

ДП констатувала недбалість, істотне порушення РЅРѕСЂРј процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками СЃСѓРґРѕРІРѕРіРѕ процесу наданих С—Рј процесуальних прав та виконання РѕР±РѕРІ’СЏР·РєС–РІ, Р° також призвело РґРѕ порушення правил підсудності; унаслідок недбалості допущено порушено прав людини Р№ основоположних СЃРІРѕР±РѕРґ. Р—Р° такі проступки Рњ.Мартинишин вирішили відсторонити РІС–Рґ роботи РЅР° РїС–РІСЂРѕРєСѓ Р· позбавленням доплат, Р° також направити законницю РЅР° навчання РґРѕ Національної школи СЃСѓРґРґС–РІ.

РўСЂРё РґРЅС–

Суддя оскаржила таке рішення. Мовляв, не з її досвідом починати навчання ще раз. На засідання ВРП прийшов адвокат М.Мартинишин.

«Р‘уло встановлено, С– це підтверджували докази, що Р·Р° час подружнього життя люди придбали кілька квартир, Сѓ тому числі Р№ ту, СЏРєР° С” каменем спотикання. РќР° підтвердження цього позивачка надала витяг С–Р· реєстру речових прав РЅР° нерухоме майно, нотаріально посвідчений РґРѕРіРѕРІС–СЂ купівлі-продажу, витяг С–Р· державного реєстру правочинів. Р† ці докази підтверджували, що майно С” спільним С– СЃРїС–СЂРЅРёРј майном подружжя», — бадьоро заявив захисник.

Суд розглядає докази, надані сторонами. Колись Цивільний процесуальний кодекс не дозволяв судді з власної ініціативи витребовувати інші докази, вивчали тільки ті, які надані сторонами. Це вже новий ЦПК дозволяє витребовувати документи, якщо в служителя Феміди виникає сумнів у достовірності тих чи інших доказів. На той час такої норми не було.

«Р† РѕС‚ РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– поданих доказів СЃСѓРґ приймає абсолютно обґрунтоване рішення. Зрозуміло, що тут зачепили інтереси РѕСЃРѕР±Рё, СЏРєР° РґРѕ того часу придбала майно РЅР° прилюдних торгах. Але СЃСѓРґРґСЏ РїСЂРѕ це РЅРµ знала Р№ РѕР±’єктивно РЅРµ мала можливості РїСЂРѕ цю інформацію дізнатися», — переконував захисник.

У рішенні ДП зазначено, що суддя не зробила інформаційної довідки. Сьогодні ними нікого не здивуєш. Однак доступ до реєстру речових прав було відкрито наприкінці 2015 року, а рішення М.Мартинишин винесла на початку 2016-го. У ті часи ніхто, у тому числі судді, не робив інформаційних довідок. Судді розглядали справи на основі доказів, які надавали сторони.

«Р—араз СЃСѓРґРґСЏ несе відповідальність РЅРµ Р·Р° СЃРІРѕС— недобросовісні РґС–С—, Р° Р·Р° недобросовісні РґС–С— сторін Сѓ справі, — стверджував адвокат. — Навіть СЏРєР±Рё Рњ.Мартинишин розглядала справу 2 місяці, то ситуації це РЅРµ змінило Р±, адже РІРѕРЅР° Р±Рё спиралася РЅР° ті докази, СЏРєС– надали сторони».

Члена Вищої ради правосуддя Ігоря Фоміна зацікавило, як так сталося, що одного дня особа звернулася з позовом, іншого вже знала, яка суддя розглядатиме справу, та принесла документи, а на третій день було ухвалено рішення. Адвокат пояснив ситуацію тим, що суд розміщується в старій будівлі, увійти туди може будь-хто, всі кабінети відкриті, тож особі, яка прийде до суду, легко отримати будь-яку інформацію, яка її цікавить.

Однак пояснення захисника, схоже, не дуже переконали члена ВРП. Його й надалі непокоїли 3 дні, потягом яких законниця вирішила долю майна. Однак він запитав про інше: як так сталося, що долю квартири в Шевченківському районі розглядав суд Франківського району? Захисник запевнив, що факту порушення підсудності він не заперечує, однак це була добросовісна суддівська помилка, адже позивачка мала квартиру у Франківському районі. Щоправда, не прагнула її ділити.

«Р§Рё спростовуєте РІРё той факт, що власник майна РЅРµ Р±СѓРІ залучений РґРѕ справи Р№ Р±СѓРІ позбавлений права власності цим СЃСѓРґРѕРІРёРј рішенням», — РЅРµ вгавав Р†.Фомін.

«Р’ласник РґС–Р№СЃРЅРѕ РЅРµ Р±СѓРІ залучений РґРѕ справи, але підстав залучати цю РѕСЃРѕР±Сѓ РІ СЃСѓРґРґС– РЅРµ було, адже РІ матеріалах справи РЅРµ було жодного доказу, що інтереси цієї РѕСЃРѕР±Рё будуть порушені та що ця РѕСЃРѕР±Р° взагалі має Р±СѓРґСЊ-СЏРєРµ відношення РґРѕ СЃРїС–СЂРЅРѕРіРѕ майна», — запевнив захисник.

Його твердження звучали переконливо, адже законниця справді була обмежена доказами, наданими сторонами. Проте залишився незаперечний факт — квартиру, що мала законного власника, Рњ.Мартинишин поділила РјС–Р¶ подружжям, СЏРєРѕРјСѓ нерухомість РЅРµ належала.

 

Р—Р° недогляд члени Ради вирішили відправити СЃСѓРґРґСЋ РЅР° навчання. Там РІРѕРЅР° зможе досконало вивчити РІСЃС– нововведення, СЏРєС– Р·’явились Сѓ ЦПК протягом останніх СЂРѕРєС–РІ. Рђ для С—С— колег це також СѓСЂРѕРє бути уважнішими, аби РЅРµ потрапити РІ таке СЃРѕР±С– сімейне гніздечко брехунів, котрі начебто ділять РјС–Р¶ СЃРѕР±РѕСЋ власність, Р° насправді зазіхають РЅР° чуже.

Повернутися до переліку розділу