hotline

Матеріали ЗМІ

Нестабільний союзник

11.07.2018

Видання: «Закон і Бізнес»
Номер видання: № 27 (1377)
Автор: Тамара Воліна

Якщо РІ засобах масової інформації Р·’явилася недостовірна або СЏРІРЅРѕ неправдива інформація РїСЂРѕ СЃСѓРґ чи СЃСѓРґРґС–РІ, володарі мантій можуть вимагати С—С— спростування. РўР° сенс ця РІРёРјРѕРіР° матиме лише тоді, коли ресурс належить РґРѕ офіційних Р—РњР†.

Крок назустріч

Одним з наріжних каменів судової реформи є відновлення в суспільстві довіри до володарів мантій. Аби домогтися поставленої мети, українська Феміда готова заручитися підтримкою четвертої гілки влади. От тільки надійного союзника з преси поки що не виходить.

РЇРє зробити суддівство цікавим для журналістів? РЇРє навчити медійників РЅРµ допускати відвертих С…РёР± С–Р· юридичними термінами? Чи варто сподіватися РЅР° дотримання журналістами професійного етичного кодексу? РЇРє спростувати недостовірну інформацію, оприлюднену пресою? РџСЂРѕ це фахівці дискутували РїС–Рґ час ІІ загальнонаціонального форуму «РќРµР·Р°Р»РµР¶РЅС– СЃСѓРґРё та вільні Р—РњР†: розширення можливостей співпраці».

Р—Р° словами начальника управління інформації та забезпечення комунікативної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя Оксани Лисенко, СЃСѓРґРґС– готові Р№ бажають спілкуватись С–Р· суспільством РЅРµ лише через СЃРІРѕС— рішення. РђР±Рё перекинути місток РІС–Рґ служителів Феміди РґРѕ громадськості, С– Р±СѓРІ сформований прес-центр. Його РѕСЃРЅРѕРІРЅР° РјС–СЃС–СЏ полягала Сѓ створенні агентства СЃСѓРґРѕРІРѕС— інформації. Побачити роботу агентства можна РЅР° порталі court.gov.ua Сѓ стрічці РЅРѕРІРёРЅ. Унікальність ресурсу РІ тому, що РЅРѕРІРёРЅРё РІСЃС–С… СЃСѓРґРѕРІРёС… установ держави розміщуються РІ РѕРґРЅРѕРјСѓ блоці.

РЈ фахівців, Р· СЏРєРёРјРё «Р—С–Р‘» поспілкувався С–Р· цього РїСЂРёРІРѕРґСѓ РїРѕ завершенні заходу, ставлення РґРѕ такого РїС–РґС…РѕРґСѓ вельми неоднозначне. РџРѕ-перше, інформаційне наповнення залишається дуже РЅРёР·СЊРєРёРј, що значно ускладнює, Р° подекуди Р№ унеможливлює використання матеріалів іншими Р—РњР†. РўРѕРјСѓ медійники радять прес-секретарям ретельніше підходити РґРѕ процесу компілювання даних. Якщо РјРѕРІР° Р№РґРµ РїСЂРѕ СЃСѓРґРѕРІРµ рішення, варто зазначити РѕСЃРЅРѕРІРЅСѓ РґСѓРјРєСѓ, викладену РІ мотивувальній частині, СЏРєР° РІС–РґСЂС–Р·РЅСЏС” вердикт РІС–Рґ інших С– робить Р№РѕРіРѕ цікавим для представників юридичної спільноти. Якщо Р¶ ідеться РїСЂРѕ захід, що РїСЂРѕС…РѕРґРёРІ Сѓ СЃСѓРґС– або Р·Р° участю СЃСѓРґРґС–РІ, замість перерахунку присутніх корисніше оприлюднити найцікавіші РґСѓРјРєРё.

По-друге, деякі заголовки кульгають на обидві ноги та не спроможні змусити читача переглянути інформацію детальніше. Журналісти переконані, що вивчення нескладних прийомів написання заголовків може значно поліпшити ситуацію.

По-третє, завелика кількість новин позбавляє користувача бажання прокручувати стрічку в пошуку матеріалу, який може його зацікавити. Тож виникає велика ймовірність того, що дійсно важлива інформація залишиться непоміченою. Аби уникнути цього, спеціалісти радять вивчати аудиторію та зосередитися тільки на інформації, що матиме попит в інтернет-користувачів.

У прес-центрі судової влади знають про недоліки й готові працювати над якісним наповненням порталу.

Побачити зможуть усі

Більш удалою РЅРѕРІРёРЅРєРѕСЋ, СЏРєРѕСЋ активно послуговуються СЃСѓРґРё для донесення інформації РґРѕ суспільства, С” РѕРЅ-лайн-трансляції засідань. Окремі Р· РЅРёС…, говорять Сѓ прес-центрі СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади, набирають РїРѕ 60 тис. переглядів. Р—РІС–СЃРЅРѕ, РЅРµ кожен СЃСѓРґ може похизуватися резонансною справою. Однак «РєРѕРјСѓРЅС–кативники» Р· Р’Р Рџ закликають РЅРµ нехтувати трансляцією незалежно РІС–Рґ складу учасників. Адже навіть Сѓ рішенні РІ пересічній, РЅР° перший погляд, справі можуть бути викладені надзвичайно цікаві та значущі правові позиції.

Р’С–Рґ журналістів же, СЏРєС– переглядають трансляції або відвідують засідання безпосередньо, СЃСѓРґРґС– очікують повноти та РѕР±’єктивності РІ поданні інформації. Зокрема, йдеться РїСЂРѕ неприпустимість плутанини щодо статусу процесуальних учасників, мети засідання, висвітлення РїРѕРґС–С— лише Р· точки Р·РѕСЂСѓ однієї Р·С– сторін, висловлення неповаги РґРѕ СЃСѓРґСѓ тощо.

А ось медійники сподіваються, що суди своєчасно повідомлятимуть про дату та час слухання справи, не чинитимуть журналістам перепон у доступі, якщо цього не вимагає закон, і готуватимуть якісні прес-релізи, в яких відображатимуть процесуальні аспекти.

Тобто йдеться РїСЂРѕ те, що представники третьої та четвертої гілок влади мають знайти золоту середину РјС–Р¶ прагненням РґРѕ сенсації, правовими вимогами та взаємоповагою. РќР° цьому, зокрема, акцентують увагу Р№ міжнародні інституції, позиції СЏРєРёС… переглянув «Р—С–Р‘».

Так, право кожного РЅР° публічний розгляд справи гарантується §1 СЃС‚.6 Конвенції РїСЂРѕ захист прав людини С– основоположних СЃРІРѕР±РѕРґ, документом копенгагенської наради конференції щодо людського РІРёРјС–СЂСѓ НБСЄ, додатком РґРѕ рекомендації РЎРњ/Rec(2010)12 РљРѕРјС–тету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності СЃСѓРґРґС–РІ.

РЈ рішенні Європейського СЃСѓРґСѓ Р· прав людини Сѓ справі «The Sunday Times v. United Kingdom» (1979) ідеться РїСЂРѕ те, що Р—РњР† виступають комунікативним каналом, через СЏРєРёР№ громадськість отримує інформацію РїСЂРѕ діяльність СЃСѓРґСѓ.

РќР° тому, що преса має РѕР±РѕРІ’СЏР·РѕРє інформувати суспільство РїСЂРѕ важливі СЃСѓРґРѕРІС– справи, але РЅРµ РїРѕРІРёРЅРЅР° підміняти СЃРѕР±РѕСЋ СЃСѓРґ, наголошується РІ рішенні ЄСПЛ Сѓ справі «Worm v. Austria» (1997).

Р† нарешті, РїСЂРѕ те, що СЃСѓРґРґС– мають бути захищені РІС–Рґ деструктивних випадів Р—РњР†, СЏРєС– РЅРµ базуються РЅР° жодній фактичній підставі, йдеться РІ рішенні Сѓ справі «De Haesand Gijsels v. Belgium» (1997).

Нерівні можливості

РЈ прес-центрі СЃСѓРґРѕРІРѕС— влади впевнені, що С—С…РЅС– колеги РґРѕ такого РєРѕРјРїСЂРѕРјС–СЃСѓ та співпраці готові. Одначе питання РїСЂРѕ готовність Р—РњР† залишається без РІС–РґРїРѕРІС–РґС–. Р— РѕРґРЅРѕРіРѕ Р±РѕРєСѓ, українських журналістів важко зацікавити інформацією, СЏРєР°, РЅР° С—С…РЅС–Р№ погляд, РЅРµ С” сенсаційною та РЅРµ приверне уваги аудиторії. Р— РґСЂСѓРіРѕРіРѕ — Сѓ РїРѕРіРѕРЅС– Р·Р° гарячою РЅРѕРІРёРЅРѕСЋ медійники подекуди роблять смислові помилки, СЏРєС– С” неприпустимими або Р· точки Р·РѕСЂСѓ юридичного трактування, або Р· погляду поваги РґРѕ честі та гідності учасників процесу.

Якщо права кореспонтентів, СЏРєС– бажають висвітлювати СЃСѓРґРѕРІРёР№ процес, надійно захищені чинним законодавством, то права СЃСѓРґРґС–РІ РїС–Рґ час взаємодії Р· пресою РґРµ-факто захищені тільки Етичним кодексом українського журналіста. Р† хоча положення документа С” вельми прогресивними Р№ навіть кореспондуються Р· нормами журналістської поведінки, викладеними РІ резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи «РџСЂРѕ етичні принципи журналістики» в„–1003 (1993), прецедентів застосування кодексу задля захисту СЃСѓРґРґС– РІ Україні ще РЅРµ було.

Самі медійники пояснюють таку ситуацію там, що офіційні Р—РњР† Р· готовністю реагують РЅР° зауваження СЃСѓРґРґС–РІ стосовно некоректності інформації та, якщо зауваження слушні, або виправляють матеріал, або, коли цього зробити неможливо, дають спростування. Проте більшість ресурсів, РґРµ Р·’являється РїРѕРґС–Р±РЅР° інформація, РЅРµ С” Р—РњР†, Р° С—С…РЅС– працівники РЅРµ мають жодного стосунку РґРѕ Національної спілки журналістів України, тож кодекс щодо РЅРёС… застосований бути РЅРµ може.

Утім, повідомляючи ресурс РїСЂРѕ недостовірну або помилкову інформацію, член РєРѕРјС–СЃС–С— Р· журналістської етики Світлана Остапа порадила дотримуватися чинного законодавства, СЏРєРµ, зокрема, регламентує РѕР±СЃСЏРі С– строки повідомлення. Якщо Р¶ РІС–РґРїРѕРІС–РґСЊ РЅРµ надходить, С– медійники, С– представники самоврядних СЃСѓРґРґС–РІСЃСЊРєРёС… органів радять законникам звертатися РїРѕ захист РґРѕ СЃРІРѕС—С… колег. РћС‚ тільки самі СЃСѓРґРґС– РЅРµ квапляться подавати РїРѕР·РѕРІРё, адже, СЏРє РЅРµ раз говорили «Р—С–Р‘» «СЃР°РјРѕРІСЂСЏРґРЅРёРєРё», володарі мантій побоюються вступати РІ конфлікти Р· несумлінними журналістами, СЏРєС–, Р·Р° прикладом Нікколо Макіавеллі, РЅРµ гребують жодними засобами.

Тому володарі мантій налаштовані на співпрацю зі ЗМІ. Вони відкриті для спілкування та взаємодії. Разом з тим висловлюють побажання, щоби рух назустріч був обопільним.

РџР РЇРњРђ РњРћР’Рђ:

РђРЅРґСЂС–Р№ ПОТАПЕНКО, СЃСѓРґРґСЏ-спікер Ржищевського районного СЃСѓРґСѓ РљРёС—РІСЃСЊРєРѕС— області:

— РЎСѓРґРґСЏРј-спікерам РЅРµ вистачає РіРѕРґРёРЅ Сѓ РґРѕР±С–. Рђ СЃСѓРґРѕРІС–Р№ владі РЅРµ вистачає профільних Р—РњР†, професійних С– незалежних. РќРµ вистачає СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ Р· Р±РѕРєСѓ журналістів. Досі потрібно СЂРѕР·’яснювати, РґРµ арештований, Р° РґРµ затриманий, РґРµ обвинувачений, Р° РґРµ підозрюваний.

Лариса ЗУЄВА, СЃСѓРґРґСЏ-спікер Одеського апеляційного адміністративного СЃСѓРґСѓ:

— РќРµ вистачає позитивної оцінки нашої роботи РІС–Рґ журналістів. Дуже СЂС–РґРєРѕ РІРѕРЅРё пишуть РїСЂРѕ те, СЏРє важко працюють СЃСѓРґРґС–, скільки зробили, аби налагодити комунікацію Р·С– Р—РњР†. Р† ніхто РЅРµ каже РїСЂРѕ те, що СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– журналіст може прийти РґРѕ Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕРіРѕ СЃСѓРґСѓ С– Р· РЅРёРј будуть спілкуватися навчені співробітники.

Повернутися до переліку розділу