Нормативні акти

Рішення Конституційного Суду України від 18.09.2008 № 18-рп/2008

ІМЕНЕМ  УКРАЇНР

РІШЕННЯ

РљРћРќРЎРўРТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНР

Сѓ справі Р·Р° конституційним поданням 53 народних депутатів України РїСЂРѕ офіційне тлумачення положень частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини  РґСЂСѓРіРѕС— статті 20 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“

 

Рј. Рљ Рё С— РІ                                                              Справа в„– 1-22/2008

18 вересня 2008 року

в„– 18-СЂРї/2008

 

Конституційний Суд України у складі суддів:

 

Стрижака РђРЅРґСЂС–СЏ Андрійовича – головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня Р’’ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії РђРЅРґСЂС–С—РІРЅРё – доповідача,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка Р’’ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

 

розглянув РЅР° пленарному засіданні справу Р·Р° конституційним поданням 53 народних депутатів України РїСЂРѕ офіційне тлумачення положень частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини РґСЂСѓРіРѕС— статті 20 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“ РІС–Рґ 15 СЃС–чня 1998 СЂРѕРєСѓ в„– 22/98–Р’Р  (Відомості Верховної Ради України, 1998 СЂ., в„– 25, СЃС‚. 146; 2004 СЂ., в„– 29, СЃС‚. 369).

РџСЂРёРІРѕРґРѕРј для розгляду справи РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ статей 39, 41 Закону України „РџСЂРѕ Конституційний РЎСѓРґ України“ стало конституційне подання 53 народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи Р·РіС–РґРЅРѕ Р·С– статтею 93 Закону України „РџСЂРѕ Конституційний РЎСѓРґ України“ С” практична необхідність РІ офіційному тлумаченні зазначених положень Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“.

 

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

 

Сѓ СЃ С‚ Р° РЅ Рѕ РІ Рё РІ:

 

1. РЎСѓР±’єкт права РЅР° конституційне подання – 53 народних депутати України – звернувся РґРѕ Конституційного РЎСѓРґСѓ України Р· клопотанням дати офіційне тлумачення:

– положень частини першої статті 6, частини третьої статті 19 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“ (далі – Закон) Сѓ контексті статті 23 Закону України „РџСЂРѕ державну службу“ щодо граничного РІС–РєСѓ перебування РЅР° посаді Голови, заступника Голови та секретарів секцій Вищої ради юстиції, зокрема, чи С” підставою для дострокового припинення повноважень названих РѕСЃС–Р± досягнення РЅРёРјРё граничного РІС–РєСѓ, визначеного статтею 23 Закону України „РџСЂРѕ державну службу“ (далі – Закон РїСЂРѕ державну службу);

– словосполучення „без права переобрання“, вжитого РІ частині РґСЂСѓРіС–Р№ статті 20 Закону.

Практичну необхідність в офіційному тлумаченні цих положень Закону автори клопотання обгрунтовують неоднозначним їх розумінням. Як зазначають народні депутати України, Кабінет Міністрів України за умовами оплати праці відніс Голову, заступника Голови та секретарів секцій Вищої ради юстиції до першої категорії посад державних службовців, граничний вік перебування на державній службі яких становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.

Необхідність РІ офіційному тлумаченні вказаних положень Закону, РЅР° С—С…РЅСЋ РґСѓРјРєСѓ, викликана також СЂС–Р·РЅРёРјРё Р·Р° змістом СЂРѕР·’ясненнями Головного управління державної служби України, Р·Р° РѕРґРЅРёРј Р· СЏРєРёС… Закон регулює РїРѕСЂСЏРґРѕРє набуття повноважень членами Вищої ради юстиції та С—С— посадовими особами понад РІС–Рє, встановлений статтею 23 Закону РїСЂРѕ державну службу, Р° Р·Р° іншим – правовий статус Голови Вищої ради юстиції, Р№РѕРіРѕ заступників регулюється Законом РїСЂРѕ державну службу.

2. Щодо порушених Сѓ конституційному поданні питань СЃРІРѕС— позиції висловили Президент України, Вища рада юстиції, Голова Верховного РЎСѓРґСѓ України, фахівці Національної юридичної академії України імені Ярослава РњСѓРґСЂРѕРіРѕ, Одеської національної юридичної академії, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету „Острозька академія“.

3. Конституційний Суд України, вирішуючи питання про офіційне тлумачення зазначених положень Закону, виходить з такого.

3.1. Вища рада юстиції – конституційний орган, СЏРєРёР№ складається Р· двадцяти членів. Сімнадцять членів Вищої ради юстиції призначаються РґРѕ складу Вищої ради юстиції, Р° три члени Вищої ради юстиції – Голова Верховного РЎСѓРґСѓ України, Міністр юстиції України, Генеральний РїСЂРѕРєСѓСЂРѕСЂ України — входять РґРѕ С—С— складу Р·Р° посадою (стаття 131 Конституції України).

Правовий статус члена Вищої ради юстиції має свої особливості, обумовлені наявністю у її складі представників органів державної влади, юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, громадських організацій, осіб, які призначаються членами Вищої ради юстиції і які входять до її складу за посадою.

Законодавець, поєднавши різне правове становище цих осіб та виходячи з призначення Вищої ради юстиції, як незалежного колегіального органу, відповідального за формування високопрофесійного суддівського корпусу, визначив правовий статус членів Вищої ради юстиції як тих, які працюють в ній на посадах на постійній основі, так і тих, які входять до її складу виключно на правах члена. Закон не передбачає перебування на державній службі членів Вищої ради юстиції, які працюють на постійній основі.

РћСЃРѕР±Рё, призначені РґРѕ складу Вищої ради юстиції, РєСЂС–Рј народних депутатів України, РЅР° час виконання РѕР±РѕРІ’СЏР·РєС–РІ членів Вищої ради юстиції РЅР° постійній РѕСЃРЅРѕРІС– прикомандировуються РґРѕ Вищої ради юстиції С–Р· збереженням Р·Р° РЅРёРјРё посад, СЏРєС– РІРѕРЅРё займали, та РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… пільг (частина третя статті 19 Закону).

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, РєСЂС–Рј тих, СЏРєС– входять РґРѕ С—С— складу Р·Р° посадою, становить шість СЂРѕРєС–РІ (частина  С‚ретя статті 1 Закону). Законом (стаття 18) визначено вичерпний перелік підстав припинення повноважень члена Вищої ради юстиції, СЏРєРёР№ РЅРµ допускає припинення повноважень Р· інших підстав (Рішення Конституційного РЎСѓРґСѓ України РІС–Рґ 17 квітня 2008 СЂРѕРєСѓ в„– 7-СЂРї/2008 Сѓ справі щодо припинення повноважень члена Вищої ради юстиції).

Положення статті 6 Закону, Р·Р° СЏРєРёРјРё РЅР° посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, РЅРµ старший шістдесяти Рї’яти СЂРѕРєС–РІ, С” правовою підставою для призначення членом Вищої ради юстиції РѕСЃРѕР±Рё після досягнення нею РІС–РєСѓ, визначеного частиною першою статті 23 Закону РїСЂРѕ державну службу (60 СЂРѕРєС–РІ для чоловіків С– 55 СЂРѕРєС–РІ для жінок), СЏРєР° може перебувати РЅР° зазначеній посаді РґРѕ закінчення шестирічного строку повноважень, РЅР° СЏРєРёР№ цю РѕСЃРѕР±Сѓ призначено.

РљСЂС–Рј того, С–Р· положень статей 6, 7, 18 Закону випливає, що серед РІРёРјРѕРі РґРѕ члена Вищої ради юстиції, обмежень щодо перебування Сѓ складі Вищої ради юстиції та підстав для дострокового припинення повноважень Закон РЅРµ передбачає РІС–РєРѕРІРёС… обмежень. Водночас Законом встановлено граничний РІС–Рє, Р·Р° СЏРєРѕРіРѕ РѕСЃРѕР±Р° може бути рекомендована С– призначена РЅР° посаду члена Вищої ради юстиції – „РЅРµ старший шістдесяти Рї’яти СЂРѕРєС–РІ“ (частина перша статті 6). Системний аналіз зазначених статей Закону вказує РЅР° те, що Р·Р° своєю правовою РїСЂРёСЂРѕРґРѕСЋ цей РІС–Рє С” кваліфікаційною РІРёРјРѕРіРѕСЋ, СЏРєР° означує специфіку заняття посади члена Вищої ради юстиції та перебування РЅР° цій посаді.

3.2. Члени Вищої ради юстиції, обрані на посади Голови, заступника Голови, секретаря секції працюють на постійній основі (стаття 19 Закону). Що стосується строку повноважень члена Вищої ради юстиції, який працює на зазначених посадах, то і в цьому разі Закон не містить вікових застережень щодо обрання члена Вищої ради юстиції на зазначені посади, крім застереження щодо осіб, які входять до її складу за посадою, як не містить підстав для дострокового звільнення з посади осіб, обраних на посаду Голови, заступника Голови, секретаря секції (частина друга статті 20, частина друга статті 22, частина третя статті 23).

Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ положень Закону Голова, заступник Голови та секретар секції Вищої ради юстиції обираються С–Р· числа членів Вищої ради юстиції, Р·Р° винятком РѕСЃС–Р±, СЏРєС– входять РґРѕ С—С— складу Р·Р° посадою, строком РЅР° три СЂРѕРєРё (частина РґСЂСѓРіР° статті 20, частина РґСЂСѓРіР° статті 22, частина третя статті 23).

Положення частини РґСЂСѓРіРѕС— статті 20 Закону виступають правовою гарантією незалежності С– надають юридичної визначеності Сѓ реалізації посадовими особами Вищої ради юстиції СЃРІРѕС—С… прав та РѕР±РѕРІ’СЏР·РєС–РІ.

Аналіз положень Закону дає підстави Конституційному Суду України для висновку, що члени Вищої ради юстиції обираються на посаду Голови, заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції строком на три роки, що їх посади є виборними та що Закон не містить положень, які допускали б можливість дострокового звільнення членів Вищої ради юстиції із зазначених посад з підстав досягнення певного віку.

Отже, положення частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини РґСЂСѓРіРѕС— статті 20 Закону РІ С—С… системному Р·РІ’СЏР·РєСѓ треба розуміти так, що Голова, заступник Голови, секретар секції Вищої ради юстиції Законом РЅРµ визначені СЏРє державні службовці, Р° тому положення статті 23 Закону РїСЂРѕ державну службу РЅР° РЅРёС… РЅРµ поширюється.

3.3. Даючи тлумачення словосполучення „без права переобрання“, вжитого законодавцем Сѓ частині РґСЂСѓРіС–Р№ статті 20 Закону, РІ системному Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· положеннями статей 19, 22, 23 Закону, Конституційний РЎСѓРґ України виходить Р· того, що РІ частині РґСЂСѓРіС–Р№ статті 20 Закону закріплено положення стосовно того, що Голова Вищої ради юстиції обирається Р· членів, що перебувають Сѓ складі Вищої ради юстиції, РЅР° три СЂРѕРєРё без права переобрання. Законом РЅРµ закріплено підстав для звільнення Голови, заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції С–Р· зазначених посад, РєСЂС–Рј строку перебування С—С… РЅР° посадах. Це означає, що член Вищої ради юстиції, обраний РЅР° посаду Голови,заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції,протягом строку виконання РЅРёРј повноважень, визначених частиною РґСЂСѓРіРѕСЋ статті 1 Закону, РЅРµ може бути повторно обраний РЅР° РѕРґРЅСѓ Р№ ту Р¶ посаду.

Отже, словосполучення „без права переобрання“, СЏРєРµ міститься Сѓ частині РґСЂСѓРіС–Р№ статті 20 Закону, треба розуміти так, що Голова, заступник Голови чи секретар секції Вищої ради юстиції РЅРµ може бути обраний повторно РЅР° РѕРґРЅСѓ Р№ ту Р¶ посаду протягом строку повноважень, РЅР° СЏРєРёР№ Р№РѕРіРѕ обрано РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ положень частини РґСЂСѓРіРѕС— статті 1 Закону.

 

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 39, 51, 63, 65, 67, 69, 93, 95 Закону України „РџСЂРѕ Конституційний РЎСѓРґ України“, Конституційний РЎСѓРґ України

 

РІ Рё СЂ С– С€ Рё РІ:

 

1. В аспекті порушених у конституційному поданні питань:

— положення частини першої статті 6, частини третьої статті 19, частини РґСЂСѓРіРѕС— статті 20 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“ РІС–Рґ 15 січня 1998 СЂРѕРєСѓ в„– 22/98–Р’Р  РІ С—С… системному Р·РІ’СЏР·РєСѓ слід розуміти так, що РѕСЃРѕР±Р°, призначена РІ установленому Законом України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“ РїРѕСЂСЏРґРєСѓ членом Вищої ради юстиції Сѓ віці РЅРµ старше шістдесяти Рї’яти СЂРѕРєС–РІ, може бути обрана Головою, заступником Голови чи секретарем секції Вищої ради юстиції С– виконувати РЅР° цій посаді повноваження протягом строку, визначеного частиною РґСЂСѓРіРѕСЋ статті 20 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції;

 

– словосполучення „без права переобрання“, вжите Сѓ частині РґСЂСѓРіС–Р№ статті 20 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“, треба розуміти так, що член Вищої ради юстиції, обраний РЅР° посаду Голови, заступника Голови, секретаря секції Вищої ради юстиції, РЅРµ може бути повторно обраний РЅР° цю Р¶ посаду РІ межах строку, передбаченого частиною третьою статті 1 Закону України „РџСЂРѕ Вищу раду юстиції“.

2. Рішення Конституційного РЎСѓРґСѓ України С” РѕР±РѕРІ’СЏР·РєРѕРІРёРј РґРѕ виконання РЅР° території України, остаточним С– РЅРµ може бути оскаржене.

Рішення Конституційного РЎСѓРґСѓ України підлягає опублікуванню Сѓ „Р’С–СЃРЅРёРєСѓ Конституційного РЎСѓРґСѓ України“ та РІ інших офіційних виданнях України.

 

Конституцiйний Суд України

Повернутися до переліку розділу